«СЛАВНЕ МИНУЛЕ – ГІДНЕ МАЙБУТНЄ. Маслівському аграрному коледжу Білоцерківського аграрного університету 100 років »

У 2020 році виповнюється 100 років Маслівському аграрному коледжу Білоцерківського Національного аграрного університету. Його діяльність вписана золотими літерами в історію вітчизняної аграрної освіти і науки.

Цей заклад у статусі Маслівського агрономічного технікуму було відкрито 23 листопада 1920-го року (за іншими даними – 18 серпня/ 23 грудня 1920 року) на базі Маслівської суспільної гімназії. Його організатором став викладач цієї гімназії Василь Іванович Іванов, випускник Київського учительського інституту, Воронезького с/г інституту та с/г відділення Київського політехнічного інституту. Тільки завдячуючи цьому великому сподвижнику на ниві вітчизняної освіти заклад виборов собі право на життя у часи повоєнної розрухи.

У 1924 році Маслівський агрономічний технікум набуває статусу сортово-насіннєвого технікуму ім. К.А. Тімірязєва. У 1928 році – Маслівського Інституту селекції і насінництва ім. К.А. Тімірязєва. Це був перший у Радянському Союзі і єдиний на той час спеціалізований виш такого профілю. Він готував агрономів-селекціонерів, насіннєзнавців, спеціалістів для контрольно-насіннєвих станцій та хлібних інспекцій. Спочатку у виші діяла тільки кафедра селекції і насінництва із відділами сортовипробування та контрольно-насіннєвої справи. Але у 1928 році тут було відкрито ще й кафедру генетики.

На початку 30-х рр. навчальний процес у Маслівському інституті набуває форми навчального комбінату. Тобто освіта у ньому стає ступеневою. При інституті діє агрономічна професійна школа (для тих вступників, які не мали середньої освіти) та робітфак (для тих вступників, які прийшли навчатись безпосередньо із виробництва). Наступною сходинкою для здобуття освіти слугував безпосередньо технікум і вже по його закінченню можна було навчатись у самому інституті та отримати диплом науковця. Саме науковця, адже ще у 20-х роках згідно спеціальної Постанови РНК УСРР при всіх вищих навчальних закладах та дослідних станціях мали діяти науково-дослідні кафедри.

Слід зазначити, що і сам викладацький склад Маслівського Інституту селекції і насінництва ім. Тімірязєва (МІСНІТ) був унікальним. Тут працювали світила вітчизняної науки. Серед них: вчений-генетик, доктор біологічних наук Л.М. Делоне, вчений-генетик Б.А. Паншин, патріарх вітчизняної селекційно-насіннєвої справи професор В.В. Колкунов, доктор с/г наук, селекціонер І.М. Єрємєєв, селекціонер і біолог професор Б.К. Енкен, професор, доктор біологічних наук Д.К. Ларіонов, вчений-аграрник, професор А.С. Молостов, вчений-хімік, професор О.Р. Ветцер, вчений-міколог С.А. Смирнов, вчений-ентомолог І.В. Ліндеман, вчений-фітопатолог В.П. Муравйов, вчений-біолог В.С. Вовчанецький, вчений-біолог В.У. Дирдовський, вчений грунтознавець О.К. Філіповський. І це далеко не повний перелік імен.

Тож завдячуючи саме таким чинникам із Маслівки вийде величезна кількість талановитих науковців, селекціонерів і генетиків. Спеціалістів із маслівським дипломом завжди охоче приймали селекційні і насіннєві станції. Маслівчан чекали, шукали і намагались роздобути. Один із найвідоміших випускників Маслівки, двічі Герой Соціалістичної Праці, академік В.М. Ремесло згадуватиме так: «Усе тут було по-справжньому. Тож самостійне життя починалось у нас уже на першому курсі, і така повноцінність навчання тривала аж до отримання диплома. Ця школа давалась важко, але зате ми здобували все! Так, ніхто наперед ще не міг знати, що ж із нас вийде. Але поки ми вчились – наука і практика були єдиними!».

Навчання в інституті дійсно було невідривним від практики. Прекрасною базою для неї слугувало учбово-дослідне господарство (із 1923 року – радгосп ім. Шевченка). Площа його угідь становила 689 десятин. Основними напрямками його діяльності стають першокласна насінницька галузь та розвинене тваринництво. Як згадував професор А.С. Молостов: «У 30-х роках Маслівський Інститут селекції і насінництва ім. К.А. Тімірязєва був єдиним в Україні с/г вишем у якому вперше було складено і реалізовано такий навчальний план, який зміг об’єднати у собі відразу три найважливіші складові: вивчення теорії, науково-дослідну роботу самих студентів, при чому починаючи уже від першого курсу. А також практику на виробничих і науково-дослідних об’єктах. Тобто від контрольно-насіннєвих станцій та державних сортодільниць і аж до лабораторій по вивченню хлібопекарських якостей сортів пшениці і т. п. …».

Чи не тому і досі неперевершеним залишається освітній і науковий доробок Маслівського інституту або ж «Маслівського феномену», як його називали сучасники. А та кількість відомих селекціонерів, науковців, видатних організаторів с/г виробництва та висококваліфікованих спеціалістів, які вийшли із стін МІСНІ є просто неймовірною у своїй значимості. Із 500-ста його випускників п’ятеро стали академіками. Серед них наш «пшеничний батько», двічі Герой Соціалістичної Праці Василь Миколайович Ремесло, автор 40 сортів зернових колосових культур та 230 наукових праць.

Із 1987 року Маслівський аграрний заклад носить ім’я іще одного свого прославленого випускника академіка Прокопа Хомича Гаркавого, «ячмінного батька», автора 37 сортів озимого і ярого ячменю, які в СРСР висівались на 5 млн. га посівних площ цієї культури. Архітектором вагомого колоса називали академіка Федора Григоровича Кириченка. Він створив 14 сортів озимої м’якої пшениці степового екотипу та 9 сортів озимої твердої пшениці, абсолютно нової культури в історії степового землеробства. В СРСР сортами Ф.Г. Кириченка було зайнято 75,5 млн. га посівних площ цієї культури. Координатором із роботи усіх селекційних центрів у СРСР став академік Анатолій Васильович Пухальський. Міністерство с/г СРСР та Всесоюзний НДІ кормів ім. Вільямса очолюватиме віце-президент ВАСГНІЛ академік М.О. Ольшанський.

Дванадцять випускників МІСНІТ здобудуть наукові ступені докторів біологічних та с/г наук. Серед них: генетики-селекціонери П.К. Шкваринков та С.Я. Крайовий. А також селекціонери В.І. Дідусь, О.О. Краснюк, Н.М. Загинайло, П.Т. Кондратенко, Д.С. Лесик, П.О. Лубенець, А.Р. Рогаш. Біологи - І.О. Коломієць, С.Є. Грушевий, В.П. Цуп.

Загалом, у вітчизняному с/г не має такої культури, селекцією якої б не займались випускники Маслівки, де б ними не було створено нових сортів чи не удосконалено старих. Зокрема селекцією озимих пшениць успішно займались – П.Я. Коробко, Т.Д. Ковтун, Д.І. Малюта, А.М. Мироненко, М.Є. Немлієнко, Я.М. Однокінь, В.Д. Синельников, М.Г. Товстик, П.М. Шульга, Ф.Є. Немлієнко, Д.П. Сокольський, І.А. Тимченко. Селекцією жита – Ф.Т. Кондратенко, Б.М. Кононенко, А.І. Фейцаренко, А.К. Гапченко. Ячменю – В.С. Губернатор, С.М. Захарченко. Вівса – С.С. Зеленський, В.К. Поліщук, С.В. Сухобрус. Проса – А.С. Майданник, М.С. Шульга, Я.Т. Корченюк. Зернобобових – Л.М. Блоха, В.І. Гаврилова, В.А. Гордієнко, І.С. Паришкура, М.А. Савченко, М.І. Назаренко, О.Г. Биковець, М.П. Козак, М.С. Шульга, І.І. Кикоть, К.П. Кудрявцева, О.Х. Матушинська. Круп’яних культур - Г.В. Копількієвський, К.В. Малуша. Технічних культур - С.О. Варварський, Ф.П. Литвиненко, В.С. Диба, І.П. Коваленко. Кормових – І.К. Бобир, М.А. Савченко, А.М. Фейцаренко, О.А. Щибря, М.С. Сирота, В.Г. Чеболда, О.В. Поправко, Г.А. Оношко. Плодових, ягідних та овочевих – О.Т. Галка, М.С. Журавель, М.М. Рибка, Т.О. Ольшанська, Н.А. Щибря, І.І. Гудзенко, Ю.Ф. Груша, Д.А. Токошкур, В.В. Щербо, Т.О. Іващенко, М.С. Олійник, В.А. Тарасенко, Ф.К. Олексієнко. Субтропічних – М.С. Паришкура. Бавовни – Ф.С. Пархоменко. Звісно, що цей перелік імен не є остаточним. Крім того, шість випускників МІСНІТ були удостоєні звання Героя Соціалістичної Праці. А ще двадцять, працюючи на посадах агрономів, насіннєводів та господарників були удостоєні найвищих державних нагород, таких як орден Леніна, орден Трудового Червоного Прапора та інших.

У 1937 році згідно Постанови РНК УСРР та Наказу Наркомату землеробства Маслівський Інститут селекції і насінництва ім. К.А. Тімірязєва було реорганізовано, і він набув статусу Маслівського с/г технікуму. Це було суто політичне рішення пов’язане із початком кампанії по знищенню вітчизняної генетики а також із справою «буржуазно-націоналістичної організації боротьбистів» та справою голови Раднаркому П.П. Любченка (Панас Петрович Любченко входив до наукової ради селекційно-насіннєвого управління Цукротресту, безпосереднього патрона МІСНІТ).

Закриття Маслівського інституту обернулось великою втратою для усієї системи вітчизняної спеціалізованої сільськогосподарської фахової освіти. Уже хоча б тому, що ряд вишів для підготовки селекціонерів-насіннєзнавців мали усього лиш кафедри і не більше того.

У перші ж повоєнні роки, а заклад відновив свою діяльність уже у березні 1944 року, основним напрямком діяльності технікуму стає рільництво. До того ж, крім агрономів-насіннєзнавців із 1948 по 1958 рік тут готують техніків-механіків. У 1958 році у закладі відкривається відділення зоотехнії. У 1950-му році – заочне відділення.

За період із 1945 по 1967 роки Маслівський с/г технікум підготував для країни 2747 спеціалістів середньої ланки: агрономів, механіків, зоотехніків. У той час його випускниками стали Герої Соціалістичної Праці В.І. Батура, А.П. Ведмідь, М.М. Кобильчак, І.І. Кизима. Найвищих державних нагород були удостоєні кандидати с/г наук Л.А. Коломієць та К.М. Майданник. Обидві все життя пропрацювали у Миронівському НДІ селекції і насінництва пшениці. Л.А. Коломієць створила 39 сортів озимої і ярої пшениці, а К.М. Майданник стала співавтором найзнаменитіших сортів пшениці академіка В.М. Ремесла. Зокрема, «Миронівської 264», «Миронівської 808», «Іллічівки», «Ювілейної» та інших. Також найвищих державних нагород були удостоєні наші випускники: В.М. Бала /працював бригадиром тракторної бригади КСП у с. Польове Миронівського району/, П.К. Загородько /працював гол. агрономом у КСП «Дружба» у с. Ведмедівка Миронівського р-ну/, П.І. Ткаченко і Ф.Х. Шадура /обоє очолювали виробничі ланки у Маслівському радгоспі-технікумі/, А.І. Михайленко /працював викладачем технічних дисциплін Маслівського аграрного закладу/.

Потужним поштовхом для подальшого розвитку закладу та поліпшення його матеріально-технічної бази стало створення Маслівського радгоспу-технікуму. Рішення про об’єднання учбового господарства Маслівського с/г технікуму та маслівського колгоспу ім. XXII-го з’їзду КПРС прийняв Виконком Миронівської Ради народних депутатів. У цьому відношенні органи влади керувались Постановою Ради Міністрів УРСР (1964 р.) «Про організацію радгоспів-технікумів».

Таким чином, у 1972 році Маслівський радгосп-технікум отримав у своє користування 3611 га землі. Із них орної – 2716 га. Племінне поголів’я у господарстві становило більше 4-х тис. одиниць. Саме господарство було повністю оснащене найновішою с/г технікою. На полях домінувала висока культура землеробства і застосовувались найновіші виробничі технології. Зокрема, діяла унікальна зрошувальна система. Головний агроном господарства П.В. Борисенко (випускник МІСНІТ) був удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці, звання Заслужений агроном УРСР та відзначений найвищими державними нагородами. Саме ж господарство Маслівського радгоспу-технікуму вибороло перехідний Червоний Прапор ЦК КПРС та ВЦРПС із занесенням на дошку Пошани ВДНГ СРСР. Досвід бригадної форми навчання маслівських студентів береться, як тоді говорили, на всеозброєння і поширюється по всій республіці.

На початку 80-х років одним із профілюючих напрямків успішної навчально-виробничої діяльності Маслівського радгоспу-технікуму знову стає насінництво. Також у закладі відкривається Школа Управління, тобто фахові курси для підвищення кваліфікації спеціалістів середньої ланки.

У 80-х/90-х рр. насінництво стає не тільки однією із найголовніших, але і однією із найприбутковіших науково-виробничих галузей Маслівського радгоспу-технікуму. За рік радгосп реалізовував у середньому близько 3-х тис. тон елітного насіння. Його постійними економічними партерами стають найпотужніші господарства десяти областей України, а також країни близького зарубіжжя. Заклад тісно співпрацює із НДІ фізіології і генетики рослин АН України. Результатом цієї співпраці стало створення високоякісних і надзвичайно урожайних сортів кукурудзи: Маслівський 208 СВ, Росава 200 СВ, Мамалижний, Хорівський 166 СВ, Петрівський 168, Кий 250, Ювілейний 80, Анатоліївський СВ. Із них гібрид Маслівський 208 СВ було визнано Національним стандартом для лісостепової зони України. А Мамалижний не мав аналогів за смаковими якостями і був успішно районований за кордоном.

У 1993 році Маслівський радгосп-технікум відкриває унікальний і на той час єдиний в Україні демонстраційно-агротехнічний центр, де можна було отримати як теоретичні так і практичні знання. При цьому застосовувалась найсучасніша с/г техніка, як вітчизняного так і закордонного виробництва. Що до партнерів-іноземців, то свою продукцію тут представляли такі фірми як GLASS, FANDT, ACCORD, LEMKEN, KRONE, UNIMAG.

У 1994 році розпочинається новий відлік в історії Маслівського аграрного закладу: відбувається перший набір на навчання по спеціальності «Організація і технологія ведення фермерського господарства». У експериментальному порядку такі спеціальності тоді було відкрито тільки у трьох навчальних закладах України: у Хорольському агрономічному коледжі, у радгоспі-технікуму «Перемога» на Запоріжжі і у Маслівському радгоспі-технікумі. Тут же відкривається регіональний консультативний центр для фермерів.

Тим часом у державі, яка здобула незалежність, кардинально змінюється уся система аграрного господарювання. Отже потрібно було шукати і нові способи підготовки фахівців, які б уміли та могли розв’язувати вузол аграрних питань у комплексі. Тож закономірно, що у 1997 році у закладі було відкрито спеціальність «Аграрний менеджмент». У 2003 році – «Фінансову справу і бухгалтерський облік на с/г підприємствах».

Звичайно, що епоха державотворчих змін у країні не змогла обійти і сам Маслівський радгосп-технікум. У 2000 році відбувається роз’єднання його учбової і виробничої частин. З’являється ПСП «Маслівське», а сам заклад набуває статусу Маслівського державного аграрного технікуму ім. П.Х. Гаркавого. Площа його навчально-дослідного господарства становить 621 га. Із 2005-го року заклад надає освітні послуги як ДВНЗ «Маслівський аграрний технікум ім. П.Х. Гаркавого». А у 2010 році стає складовою навчально-наукового комплексу Білоцерківського Національного аграрного університету. Через рік тут відкривається іще одна спеціальність «Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів».

Із 2017 року Маслівський аграрний технікум перебуває у статусі Маслівського аграрного коледжу ім. П.Х. Гаркавого БНАУ. Основним напрямками його господарчої діяльності є рільництво та м'ясо-молочна галузь тваринництва. Крім того ще із 2004 року тут діє програма стажування маслівських студентів за кордоном, як одна із форм виробничої практики. Вона була започаткована у рамках Міжнародного проекту що до обміну досвідом у галузі аграрного виробництва. Також продовжується тісна співпраця коледжу із Миронівським НДІ селекції і насінництва пшениці ім. академіка В.М. Ремесла, започаткована ще у роки Маслівського інституту та Миронівської дослідної станції. У Миронівському НДІ пшениці маслівські студенти мають змогу наочно вивчати наукові технології вирощування с/г культур та схеми впровадження у виробництво нових сортів а також ознайомлюватись із методикою польових досліджень. Варто підкреслити що напевно чи не кожен третій працівник Миронівського НДІ у минулому є випускником Маслівського закладу. Більше того, у 2015 році керівництво Маслівського аграрного закладу та дирекція Миронівського НДІ селекції і насінництва пшениці укладає угоду про співробітництво. Домінуючою фабулою цієї угоди є питання підготовки фахівців для НДІ.

Оглядаючись на славний шлях, який пройшов Маслівський аграрний заклад, можна із упевненістю сказати, що нетлінні традиції його педагогічної школи, солідний кадровий потенціал та міцна наукова і матеріально-технічна база створюють гідні умови для подальшої успішної діяльності коледжу. А її суть на протязі уже цілого століття залишається незмінною: у Маслівці молодь отримувала і завжди буде отримувати тільки якісну фахову освіту. За великим рахунком Маслівський аграрний коледж уже на протязі ста років є тією постійною і сталою величиною, яка має що запропонувати молодій людині, тим паче якщо абітурієнт із села. Тут завжди прагнули дати студентам міцні знання, хорошу професійну підготовку та допомогти втілити в життя свої мрії і добрі наміри.


В.М.Коломієць