«Цей день в історії»



14 травня 1627 року у Чигирині народився гетьман Війська Запорозького Петро Дорошенко. Походив із давнього козацького роду, онук соратника Петра Сагайдачного Михайла Дорошенка.

В часи Руїни саме Петро Дорошенко найпослідовніше проводив політику на відновлення єдності та суверенітету козацької держави.

В 1663 році козацька держава розпадається на два окремі гетьманати, розділені Дніпром. Тоді, після сумновідомої Чорної ради, на Лівобережжі гетьманську булаву отримав Іван Брюховецький, а Правобережжя – невдовзі обрало Петра Дорошенка.

8 червня 1668 року Петра Дорошенка було обрано Гетьманом всієї України.

В часи Руїни саме Петро Дорошенко найпослідовніше проводив політику на відновлення єдності та суверенітету козацької держави.

Він хотів розірвати нав'язаний Москвою у Переяславі союз, а також — вийти з-під влади Польщі, яка визискувала з українських земель дармову силу та воліла утримувати це безкрайнє прикордоння. Сучасники бачили у його персоні перевтілення Богдана Хмельницького, якому доля судила "зшити й вивільнити" Україну.

У здійснені своїх планів Петро Дорошенко мав підтримку, як серед козаків Запорожжя, так і серед селянства Наддніпрянщини. "Цілість Отчизни" для нього була понад усе, навіть, якщо доведеться домовлятися з учорашніми ворогами. А тому було вирішено укласти тимчасовий союз з Османською імперією, що втратила свою колишню міць, але також хотіла поборотися за українські землі з поляками та московитами.

Козацька старшина, яку підкупили Варшава і Москва, прагнула не допустити втілення у життя ініціатив нового Гетьмана. Однак їхнім планам не судилося здійснитися: у 1669-1671 роках османські залоги з дозволу Петра Дорошенка розміщуються на території України, готуючись до війни з поляками; з місцевого населення на цей період податки не стягуються; а православна Церква (Київська митрополія) отримує автономію в межах Константинопольського патріархату. Далі більше — Варшава зазнає поразки у війні з українсько-османським військом і поступається територією Поділля (від Бучача до Брацлава), гетьманська влада опановує втрачені раніше землі.

Проте союзник Петра Дорошенка виявився ненадійним. Після спільної перемоги османські загни вертаючись до Криму та Стамбулу дорогою вчиняли ґвалт і грабунок українських поселень, палили церкви та брали у полон жінок і дітей. Шальки терезів знов хитнулись у бік Москви, що стало вироком Гетьману та всій Україні.

Козацька рада під проводом Івана Сірка, що зібралась восени 1675 року у Чигирині, прийняла відставку Петра Дорошенка. Після чого об'єднувач і визволитель української землі склав присягу на вірність цареві, а його самого силоміць перевезли до Москви. Там 19 листопада 1698 року Гетьман всієї України спочив вічним сном, а його прах досі знаходиться на чужині, у селі Ярополец під Волоколамськом.



Чигиринський замок. Бастіон Дорошенка


Матеріали підготовано викладачем циклової комісії соціальних дисциплін Л.А.Лога за матеріалами сайтів https://www.radiosvoboda.org, https://pravyysektor.info