«10 лютого: Цей день в історії»



1773 народився Василь Назарович Каразін, учений, винахідник, просвітитель і громадський діяч.

Освіту здобув у Харківському приватному пансіоні та Гірничому корпусі в Санкт-Петербурзі, перебуваючи вже на військовій службі.

1798 намагався таємно перебратися за кордон з метою вдосконалення своїх наукових знань та уникнення суворого режиму часів імператора Павла I. Однак був схоплений при переправі через р. Німан. Відправив імператору Павлу I листа, у якому Каразін пояснював свій вчинок бажанням здобути європейську освіту. Павло I простив його і призначив його до канцелярії державного казначейства й до головної медичної колегії колезьким перекладачем.

З початком царювання Олександра I Каразін здобув підтримку нового імператора. Автор низки записок, в яких виступав за обмеження кріпацтва, перебудову державного управління та господарства. Свої проекти намагався реалізувати в родовому маєткові, здійснивши на рубежі 18 і 19 ст. цілу низку заходів: селянські повинності узгодив з величиною наділу, перевівши їх у грошовий еквівалент, створив громадську касу допомоги, запровадив сільське самоврядування, організував школу, для проведення сільськогосподарських експериментів виділив дослідне поле, заснував хімічну лабораторію і метеостанцію.

У своєму маєткові у Краснокутську заклав дендропарк з унікальними рослинами (Каразінський дендропарк).

З його ініціативи і при матеріальній підтримці місцевого дворянства та купецтва було засновано Харківський університет (1805).

З метою пропаганди і впровадження вдосконалень у сільське господарство Каразін заснував 1811 Філотехнічне наукове товариство.

1816 Каразін протестував проти безземельного звільнення селян в Естляндії. За ліберальні погляди зазнав репресій. 1820 на півроку ув'язнений у Шліссельбурзькій фортеці і після цього перебував під наглядом поліції в с. Кручик у своєму маєтку.

Йому належить першість у здійсненні винаходів та відкриттів у галузі селітроваріння, винокуріння, накопичення електроенергії у верхніх шарах атмосфери, використання азоту з атмосфери тощо. Зокрема, він синтезував перший штучний алмаз за шість років до того, як це було зроблено у Франції. Автор близько 60 наукових праць. Праці Каразіна 1910 видав Харківський університет за редакцією Д. Багалія. У жовтні 1999 указом Президента України його ім'я присвоєно Харківському університету.


Матеріали підготовала викладач циклової комісії соціальних дисциплін Л.А.Лога